Коли вам важко, так нестерпно важко,
Що аж ридає серце в самоті.
Згадайте ліс у росяних ромашках.
Згадайте все найкраще у житті.
Згадайте маму, руки її світлі,
Що крилами торкалися чола.
І біля хати сонях, який влітку квітне,
Де вічно бджіл мелодія жила.
Згадайте поле – хвилі золотаві,
Що серце вчили слухати життя.
І перший полохливий поцілунок,
Отой, що досі щоки обпіка.
І вчителів не постарілі лиця,
Що добротою осявали клас.
І придорожню стомлену криницю.
Вона з відром давно чекає вас.
Коли вам важко, так нестерпно важко,
Коли стає полинним білий світ,
Покличте з лісу квітку, з неба пташку.
І маму од відчинених воріт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2025
автор: AlexVIP