Душа, мов книга з мудрими рядками
Думок філософів, що опинились в ній,
Всіх перших слів, які почув від мами,
І тих, де схована життєва землі сіль.
З дитинства п’ю немов джерельну воду,
Слова письменників смакую кожен день,
Живу весь час, так ніби беру пробу,
З рядків поезії, рим вічних і пісень.
Навколо книги…Ніби справжні люди,
Шепочуть щось мені про грішне і святе,
Сюжети ті, що хочеться почути,
Чи щось, що думати наштовхує мене.
Купаюсь в слові друзів сьогодення,
У прозі тих людей, чиї рядки люблю,
Їх дух зі мною, бо словесне сім’я,
Пустило стебла в душу, й корінці, мою.
Є в кого вчитись…Є чому радіти
Хай на поличках потісняться Скотт й Гюго,
Бо завтра треба нове місце книзі,
Яка мені була підписана пером.
Пером колеги…Друга…Колежанки,
Де в кожнім слові віра в завтра, і добро…
Колись ми всі, за столиком альтанки,
Зберемось разом з вами випити вино!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2025
автор: Ярослав Ланьо