Підшерстя ввічливого сенсу,
Неначе якір всіх натхненних.
В його промінчиках консенсус
Думок невільних потаємних.
Струмить свідомість над процесом,
Над брилами та черпаками,
Очами з чорних виноградин,
Над вівтарями й вітряками…
О, де мій ангел голомозий!?
О, де мій смуток - кінь грайливий?
Чия у вікнах темна пика,
Чий голос хриплий несміливий?
Нічий ! Нічий! - І раптом сумнів,
Чи може в дім зайшли музики
Із посланням до справжніх дурнів
Від темних геніїв безликих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: bloodredthorn