[i]Ким би ми не були...
[/i]
Довіра в польоті - давно потонулі мотиви.
Замінено кривду: на поле ступає мовчаль,
Закидано скелі, аби розбивалися зливи
Об наші серця і їх рідну до болю печаль...
Ми сокровенні і, може, навік незнайомі,
Забуті поети і трохи сумні скрипалі.
Віддані морю, та тільки на тепло-поромі,
Залежні від погляду, мовби живі кораблі.
Такі ж неналюблені, щирі і надто бездонні,
Усіяні видивом, наче безкрай-небеса...
Ми вже розбились, аби пробудитись в осонні,
Ми заблукали, мов тіняві, сонні поля...
31.12.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: Сара Ґоллард