Святителям — Афанасію і Кирилу
Олександрійським, — що бували одними
архиєреями-не-єретиками,
з любов’ю і подражанієм
присвячується
із мого слова
ніби з храму в храм
це вхід до особистостей
що й в Небі далі
і любов — сяйво
то —
сердець тональність…
чи будуть так возить
неправду —
вам?
хіба мої слова
як інші — абразиви…
ви запанієте? тепер — з мохом — і махом —
і вас возитимуть
галайдів — попід зорями транзи
том!!!
А вхід у особистостей —
до Неба — далі?..
А то в Христа тональність —
Любов! — що в сяєві…
щоб слово — Небо
ще
змогло преобразити…
розум чи зможе сам
це доказати —
й жити?!
це
вхід до особистостей —
що й в Небі далі
й хто вдарить?
чим іще запалить
як вас везтимуть мимо
вечірніх спалень?
й ви шарудітимете —
у сердець тональність?
Це ж треба так втомитись…
Так й алкоголік — теж
Це трудогольно
Втомити все —
Аби нічого не могти…
Серцем поволі
Чи подольно
Й досмиритись!.. серцем
пройнятись
не в задоволеність…
Бог — забира — до
волі…
Чи може зірку запалити?
18.01.2025, свято святителів Афанасія і Кирила
Олександрійських;
м. Київ —
третій вибір Богородиці
і другий Єрусалим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович