***
Ми знову народжуємось
І... помираємо
У циклах тих,
Що незказані для нас..,
Як форми Планетарних вітражів,
Яких незнаємо --
Відкриттям давнього,
Бо не дано зрозуміти
Секрети в цих,
Закритим --
Забутим і забороненим,
Як тільки для розуму
Сказ..,
Але, завжди живими --
Вони в нашім серці,
Пробуджують нас
До того життя,
Що вникають
Клітини мертвого -- нашого,
В глас
Всесвіту,
Як батька,.. чи матері --
У невідомому --
Невідворотністю,
Спадком нашого дня..,
Щоби не змогли ми
Дізнатися більшого,
Як нам в народженні
Дало, прибутком, святого
Ім'я..,
Що не наше -- у фальші
І.., невідоме,
У правдивості дня..,
Коли ми ідемо полем
Невідворотності в тому,
Яким святиться Всевишнього,
В нашому --
Часткою,
Як дитяче звучання
Плачу :
То є -- Я..,
Гулкістю Всесвіту,
Наше --
У творенні сьогодення,
Невідворотності миті --
Ім'я...
____________________________
18.01.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Сказ -- сказання, повість, відомість...
------------------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: MAX-SABAREN