Якщо колись спитаєш, чи кохала?
Я відповім не думаючи, «Ні! »
Згадавши як ночами сльози проливала,
Як кожен день губилась у пітьмі,
Якщо спитаєш чи згадувала нас я?
Я відповім не думаючи «Ні»
Не вартий знати те, що памʼятала кожен час я,
Усі ті дні та ночі, що провели с тобою на самоті…
Якщо спитаєш чи тебе забула?
Я відповім тобі байдужим тоном «Вже давно»!
Знаючи як у спогадах усі роки тонула,
І біль свою вливала у вино,
Якщо спитаєш як мені ночами спиться?
Я відповім усміхнено «Та як завжди»!
Опівночі мені потрібно було знову народиться,
Щоб рани зализати, знищивши твої сліди,
Якщо спитаєш ти, чи малювала мрії?
Я відповім веселим голосом «Звичайно»!
Насилу змушувала закривати вії,
Хотіла голос твій не чути… Було марно!
Якщо спитаєш чи змінилась?
Я відповім тобі не думаючи «Так»
Неначе після смерті відродилась,
У відсутності твоїй, знов життя відчула смак…
26.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Вірсавія Стрельченко