ПРИЙНЯТИ
Ти вже не молода людина,
Хоча і зовсім не стара.
Зарано ще тобі в будинок,
Той, де відчуженість холодна,
Де вік свій старість дожива,
На сум і на байдужість згодна.
Твій вік цікавий: ти не з тими,
Хто ходить вже на трьох ногах,
І в той же час - не з молодими,
Що прагнуть тільки перемоги,
Але не чують фальш в словах
І не обрали ще дороги.
Твій вік такий, щоб розпочати
Нове життя - ще сили є,
Щоб встигнути цей шлях здолати.
Хай старість заздрість відчуває,
А юність істину знайде
І досвід в цьому набуває.
Настав для тебе час свободи,
Яку раніше ти не мав,
Здолати труднощі ти годен -
Усе, що старістю забулось,
Тепер, здається, об'єднав
Із тим, про що все мріє юність...
11.06.2024
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина Едварда Мунка
"Танець життя", 1899-1900
ACCEPTED
You are no longer young,
Nor are you very old.
There are homes where those belong.
You know you do not fit
When you observe the cold
Stares of those who sit
In bath-chairs or the park
(A stick, then, at their side)
Or find yourself in the dark
And see the lovers who,
In love and in their stride,
Don't even notice you.
This is a time to begin
Your life. It could be new.
The sheer not fitting in
With the old who envy you
And the young who want to win,
Not knowing false from true,
Means you have liberty
Denied to their extremes.
At last now you can be
What the old cannot recall
And the young long for in dreams,
Yet still include them all.
Elizabeth Jennings
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Тетяна Даніленко