ЄДИНА ПЛОТЬ. Переклад з Елізабет Дженнінгс "ONE FLESH"


                                         ЄДИНА    ПЛОТЬ
Нині  лежать  окремо,  кожен  в  своєму  ліжку,
Світло  він  палить  дотèмна,  наче  читає  книжку,
Завжди  чогось  нового  чоловіки  бажають...
Жінка  дівчиськом  в  мріях,  все  ще  дивà  чекає,
В  тінях  над  головою,  як  і  в  дитинстві,  блукає.
А  чоловік,  напевно,  книжку  не  дочитає...

Як  корабля  уламки,  ніби  колише  пристрасть,
Як  вони  круто  брешуть  -  пристрасті  в  них  немає!
Навіть  і  рук  торкання  вже  тільки  не  навмисні.
В  разі  ж,  як  випадково,  виникне    в  них  бажання,    
Навіть  якщо  згадають  давню    кохання  пісню  -
Їх  угамує  цнотливість,  старості  покарання.

Дивно,  лежать  окремо,  відстані  не  відчувають,
Думаю,  не  даремно  їх  мовчання  єднає.
Час  плине,  мов  пір'їнка,  вітер  яку  гойдає,
Проти  часу  безсилі  -  це  мої  батько  й  мати.
Пломінь,  з  якого  я  вийшов,  вже  проміж  них  не  сяє,
Та  сили  в  нього  достатньо  -  поряд  цих  двох  тримати...
                                     28.06.2024
                     ©  Тетяна  Даніленко

Ілюстрація  -  картина  Марка  Шагала  "Сірі  коханці",  1917

                                       ONE    FLESH
Lying  apart  now,  each  in  a  separate  bed,
He  with  a  book,  keeping  the  light  on  late,
She  like  a  girl  dreaming  of  childhood,
All  men  elsewhere  -  it  is  as  if  they  wait
Some  new  event:  the  book  he  holds  unread,
Her  eyes  fixed  on  the  shadows  overhead.

Tossed  up  like  flotsam  from  a  former  passion,
How  cool  they  lie.  They  hardly  ever  touch,
Or  if  they  do  it  is  like  a  confession
Of  having  little  feeling  -  or  too  much.
Chastity  faces  them,  a  destination
For  which  their  whole  lives  were  a  preparation.

Strangely  apart,  yet  strangely  close  together,
Silence  between  them  like  a  thread  to  hold
And  not  wind  in.  And  time  itself's  a  feather
Touching  them  gently.  Do  they  know  they're  old,
These  two  who  are  my  father  and  my  mother
Whose  fire  from  which  I  came,  has  now  grown  cold?
                                         Elizabeth    Jennings

Елізабет  Джоан  Дженнінгс  (1926  —  2001)  —  британська  поетеса,  критик.  Відома  як  релігійний  поет  римсько-католицького  віросповідання.  Майстер  інтимно-філософської  лірики.  Одна  з  найбільш  популярних  британських  поетес,  чиї  твори  славилися  своєю  образністю,  логікою  і  виразністю.
(відомості  з  інтернету)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Тетяна Даніленко