Я розрізаю так себе журбою
Себе я не знайду в житті з другою
Згадай який був теплий жовтень
І як два серця бились поряд
Треба навчитися німим кричати в небо
Треба забути що таке душа
Треба вдихнути та видихнути тебе
Треба забутися частину від життя
Я зможу знову бути сильним
Я зможу, але буде вже не так
Я не знайду таку як ти чарівну
Хоча я їй, проте буду казать
А ти лети куди зове так серце
Хіба мене ти пів життя ждала
Хіба ти не зі мною була у небі
Хіба мене ти на ніч обняла
Ти доторкнись до мене просто смайлом
Ти просто скибочку за ним залиш
Ти просто знай що я тебе кохаю
Що десь в житті чекаю просто зміст
Ми з ранку смажили бекони
ти за кермом була мого авто
Могли ми їздити с тобою як завгодно
за місяці, життя пройшли разом
Я не помітно кусаю свої губи
Та відчуваю солену свою кров
Але мені не боляче від туги
Болить моя душа яка з тобою
А ти мені казала що я рідний
Ти все мені з собою дозволяла
А я лише міг бути дуже ніжним
А ти мене так щиро цілувала
А я би знову знявся в крила
Я би летів як птах до тебе
Я би забрав тебе у світу
я Би зробив тепер як треба
як я хотів би знову бути поруч
в твоїх обіймах прокидатись
та дихати разом з тобою
і від поганого собою закривати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Андрій Листопад