Душно у старому домі,
Стіни кам’яні міцні ще,
Вікна дошками забиті,
Стукають в них пальці-гІлки.
Дзеркала стоять розбиті,
Грають відблисками грані
Кожен раз, коли ступаю
В пошуках слідів вчорашніх.
Інколи приходять тіні
І химерні візерунки
Вимальовують на стінах
Під танок вогню в каміні.
Ви – єдині в цілім світі,
Хто мене ще пам’ятає,
Завітайте і сьогодні,
Я вам казку розповім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Мірія Преварська