Це не правда, що час швидкоплинний –
Так далеко іще до весни!
Перемотане на ніч коліно
Заважає побачити сни.
І сирени ненависні звуки
Тягнуть час – вже б до ранку скоріш!
І безсонням спричинені муки
Викликають нервовий свербіж.
Іменини не входять до дива,
Новий Рік – вже буденний давно.
Сподіваюсь, що доля не мстива –
Не поставить на таймер кіно.
На екранах очільники НАТО
Підкидають в колоду слова.
Так далеко до справжнього свята,
Десь в дорозі ще зірка нова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Тетяна Мошковська