Любить його білочка руденька
І ворона з пір"ячком чорненьким.
А Марічка, Петрик, Люба й Вова
Ласувати завжди ним готові.
Смакують ще також із ним цукерки.
Скажіть, то як же звать його нарешті?
А він росте неподалік від хати,
То ж спробуй, спробуй, друже відгадати.
Адже не секрет для нас усіх,
Що дерево оте то є...( горіх).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський