Засмійсь і світ з тобою засміється;
Заплач і підеш з плачем сам один.
Сумна земля позичить радість мусить,
Бо досить власних горя і провин.
Співай і гори слідом заспівають;
Зітхай і зникнуть вмить сліди зітхань.
Відлуння полетять щасливим звуком,
Та стиснуться від голосу страждань.
Радій і люди поспішать до тебе,
Горюй і всі від тебе відійдуть.
Лиш радість хочуть мати із тобою,
Але не прагнуть розділить біду.
Веселим будь і друзів буде досить,
Але сумний ти всіх утратиш вмить.
Всі згодні пить твоє вино медове,
Та жовч життя самотнім мусиш пить.
Частуй – твої світлиці будуть повні;
Постись і пройде мимо світ в злобі.
Май успіх, дай і це поможе жити,
Але ніхто не скрасить смерть тобі.
Є досить місця в залах насолоди,
Де разом веселиться людський рід,
Та поодинці протиснутись мусим
Крізь болю і страждань вузький прохід.
Ella Wheeler Wilcox
Solitude
Laugh, and the world laughs with you;
Weep, and you weep alone.
For the sad old earth must borrow it's mirth,
But has trouble enough of its own.
Sing, and the hills will answer;
Sigh, it is lost on the air.
The echoes bound to a joyful sound,
But shrink from voicing care.
Rejoice, and men will seek you;
Grieve, and they turn and go.
They want full measure of all your pleasure,
But they do not need your woe.
Be glad, and your friends are many;
Be sad, and you lose them all.
There are none to decline your nectared wine,
But alone you must drink life's gall.
Feast, and your halls are crowded;
Fast, and the world goes by.
Succeed and give, and it helps you live,
But no man can help you die.
There is room in the halls of pleasure
For a long and lordly train,
But one by one we must all file on
Through the narrow aisles of pain.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2025
автор: Валерій Яковчук