Ти чому поліз у воду?
Чи ти знаєш путі броду.
Народ повів ти за собою.
Народ щасливий був з тобою.
Ти обіцяв, що хочеш,
Подивиться орку в очі
І війни більше не буде,
А на справді, що це блуди.
Ти людей завжди смішив,
Народ завжди тобі годив.
І повірив, що ти зможеш
І ворогів переможеш.
Сам себе ти обманув,
В державній справі один сум.
Шукав сценарій собі слави,
Війною в знівеченій державі.
Гуртом люди грудьми стали
І ворогам протистояли.
А військо знало чи незнало?
На полігонах там щось обучало,
І запізно до бою стало.
А вороги про це все знали.
На жертовник Україну ви заклали!
Тож, кому потрібно тій пасуться,
Людською кровью захлебнуться.
Грудень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2025
автор: Сокол