Ти сьогодні прокинувся? Це – є раз!
Значить ще прожити на землі є час.
За вікном ще росте зелена трава?
Значить бачать твої очі. Це – є два!
Якщо ще розрізняєш всі кольори,
То значить не дальтонік ти. Це – є три!
Заздриш, як живуть всі твої кумири?
Є на кого рівнятись. Це – чотири!
Мало їжі? Нема де хліба узять?
Це значить схуднеш скоро ти. Це – є п’ять!
Ти почуваєшся на землі як гість?
Значить над тобою хтось ще є. Це – шість!
Дивишся, що повний безладу твій дім?
Радій, що дах над головою. Це – сім!
Хтось ображає, а ти репетуєш?
Радій, що ти маєш слух, та все чуєш.
Діти довели, що з хати вискакуй?
За те, що вони в тебе є, подякуй.
Серце твоє вже болить дуже давно?
То порадій, що ще стукає воно.
Навіть поки ходити ти ще в змозі,
То радій у житті любій дорозі.
Тяжка твоя доля? Картаєш себе?
Значить дуже любить так Господь тебе!
Мирослав Манюк
14.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2025
автор: Мирослав Манюк