А я вірю! Ми ще запануємо!
Україна була і будЕ!
І кремлівська «звєзда - нємінуємо!»
з башти спаської гучно впаде.
Над каналами, над «масквой-рекой»
зареве, загуде, запече…
«вдоль по питерскай, по тверской-ямской»
кров рубінова потече.
Це не карма. Не помста. Це – знищення.
Українцями ми народилися,
щоби те, що по карті вище нас,
не було, не жило, не плодилося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2025
автор: Саша Чорнобіла