Якого раю вам не вистачає?
Що вам бракує ще на цій землі?
Чи вас Господь за борошно карає,
Чи за картоплю зібрану в селі?
Живеш в раю і сам того не знаєш
І потопаєш в розкоші саду.
Чи то пливеш, на сонці засмаєш.
Все це написано у тебе на роду
Маєш дітей, матусю і онуків.
Маєш що їсти, пити, хліб.
Є голова, тим більше ноги, руки
Для того щоб продовжувати рід
Тож не гнівімо Бога, а подякуй.
І пам'ятай, що Україна і є рай.
Тож бережи її немов зіницю ока.
Завчасно квіти, сходи поливай
Живи сьогодні не біжи до раю.
Бо хтозна хто із нас ще попаде.
І чи він справді є, ніхто не знає.
І чи тобі його зозуля накує
Життя своє навмисно не марнуйте
Кожну хвилину яка є цінуй.
Тепло своє нужденному даруйте.
Тим паче ти це маєш, тож не псуй
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2025
автор: Урюпін Анатолій Іванович