Завмер навпочіпки світанок
У чорнім кратері ялин.
Цілує жовтими вустами
Верхів'я гілочок малих.
Риплять під інеєм пагілля,
Стікає місяць до яруг,
Де заєць, вийшовши з ночівлі,
У срібнім проблиску прищух.
І зникла нічка перкалева,
Пускає ранок білих ос.
Проснулись сойки на деревах,
Співаючи ялинам щось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2025
автор: Незламна