XXXV

Кажуть  серце  б'ється  щире  в  моїх  грудях
Це  я  любі  така  добра  лиш  на  людях  
Ну  а  справді  коли  глянути  у  душу  
Як  на  сповіді  сказати  правду  мушу  
Я  не  зла  хоч  точно  знаю  справедлива  
Вдача  моя  не  спокійна  норовлива
Як  вулкан  у  жилах  кров  моя  нуртує
Я  мов  впертий  бик  життям  крокую
І  не  знаю  меж  й  назад  не  лізу  раком  
Під  таким  мати  родила  мене  знаком  
Дала  витримку  залізну  і  надійність  
Відповім  добром  і  вірністю  на  вірність  
І  не  кину  я  на  вітер  своє  слово
Та  й  на  посіч  я  прийти  завжди  готова  
Але  як  хтось  на  порозі  мені  стане  
Або  в  сторону  мою  не  так  погляне
Чи  посміє  потривожити  мій  спокій  
Хай  не  жде  пощади  з  мого  боку  

Селецька  Галина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2025
автор: Asju