Ви, що припхались до нас,
Танком, зоравши шляхи,
Знайте, замацаних фраз
Мало, щоб змити гріхи.
Душі – по шию в багні,
Про́кляті вже навіки,
Ви, що раділи війні,
Слали численні полки.
Ви, що мовчали десь там,
Поки вбивали нас тут,
Знайте, що вашим ім’ям
Сором колись наречуть.
Вам не позбутись повік
Від ненавидячих вас,
Кожен, хто в битві поліг,
Божий підсилює глас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2025
автор: Оксана Дністран