Не інакше — хохли прокляли,
Бо життя — аж ніяк не малина.
Світло смеркло тій ріті, коли
Враз скрутило "едмо́нського" сина.
Я не в курсі яким був Едмон,
Але виховав ту ще падлюку.
Спрацював карми врешті закон —
Некрологи готують до друку.
ріті вже не до криків про нас,
Їй бобрятина в горло не лізе...
Тихо вічність достукує час
До пекельного того безвізу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2025
автор: Патара