Я сховаюсь від світла й пітьми,
Від людей,
від зими,
від війни -
Наче кішка, згорнувшись клубком,
В проведіння під теплим крилом.
Я втечу
У безсоння,
в імлу -
У безчассі хоч день проживу.
Нерви туго затисло вузлом.
А думки, наче гостирим гачком,
Ятрять розум...
Вдихнути несила,
Наче в мене обірвані крила...
Я пірнаю поволі в безодню,
Де хоч трохи думки заспокою.
Ось і дно...
і тверде,
і холодне.
Хвилі ніжно ласкаво огорнуть,
Прошепочуть :
"Хутчиш відштовхнися,
Виринай, навкруги подивися -
І відчуєш оновлені сили,
Що тебе й твою душу зміцніли."
Не сховатись від світла й пітьми -
Від трирічної злої зими...
9.01.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2025
автор: Наталі Рибальська