Вбивають нас майже три роки,
Будеш мовчати, світе, доки,
В чому ж провина українців?
Нас підло знищують ординці.
Вже тоне в крові Запоріжжя,
І кожна смерть нам серце ріже,
Мовчать всі в НАТО і в ООН,
В них не порушений кордон.
Крізь смерть крокує Україна,
Невже і шлях цей до загину
Так хочеться у всіх спитати:
"Як можете спокійно спати?"
Вже десять років в нас війна,
В чому, скажіть, наша вина?
Що маєм поруч ми сусіда,
Від нього триста років біди.
Були ж вже Грузія й Чечня,
Та Крим, Нагірний Карабах,
Вбивцям дали б всі по зубах,
Боявся б тіні він щодня.
А поки, світе, ти мовчиш,
І мовчки дивишся на смерті,
Ми будемо ховати жертви,
А ти вдавай, що, ніби, спиш.
А ти вдавай, що все ОКей,
Купляй в катів ти нафту й газ,
Ця смерть прийде до нас не раз,
Як не відкриєш ти очей.
Будеш до злочинів глухим,
І телерантним та німим,
Якби ж ти, світе, забажав,
Ти нас від смерті б врятував.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2025
автор: синяк