Чи долю ми тримаємо в руках,
Чи доля нас трима на своїх крилах,
Чи ми керуєм нею у думках,
Чи лиш пливем у вічних її хвилях?
Чи сонце сходить з наших тільки мрій,
Чи зорі гаснуть, як нам тільки хочеться?
Чи, може, в світі тисячі подій
Й їх відгомін в людській душі клопочеться?
Де та межа, що нам дає пораду,
Що справжній вибір – наш, а не її?
Чи доля зіркою небесного є саду,
Яка дарує кожному всі промінці свої?
Та навіть якщо крила нас несуть,
Ми ними з вітром можем керувати,
Бо є в душі свята, незламна суть –
Любити, мріяти, творити і зростати.
Нема різниці –долю ми несем,
Чи доля нас несе на своїх крилах.
Хай щастя життєдайно б'є ключем –
Не відпускаймо ми її вітрила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2025
автор: М_А_Л_Ь_В_А