Минеться

Обморожені  нерви  
покрились  наривами  болю
і  виприскують  в  простір  
прокльоном  
незвичним  колись.
Та  надіями  в  завтра
я  лють  у  собі  поневолю,
щоб  цей  світ  врятувать,
де  з  тобою  
ми  ще  не  збулись.
Обморожені  нерви…
Минеться,
як  сонце  зимове,
на  якому,  здається,  
померли  кущі  хризантем  
і  усе  
від  любові,  
буяння  
і  світла  
спадкове.
Ми  крізь  покрив  снігів
первоцвітом  в  життя  проростем.

2022  р.

Ілюстрація  до  вірша  -  Олег  Шупляк

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2025
автор: Наталія Погребняк