Ти, часе, рис моїх не бережеш!
Підйом пологий робиш все крутішим.
Крилатий крок мій важчим і без меж.
Веселощі бували веселіші.
Ти зміриш все до власної снаги.
Та я стояла під твоїм знаменом.
Були посухи спільними й сніги,-
Я хочу, щоб зважав ти і на мене.
З рахунку, часе, не скидай мене.
Я день і ніч шукаю слів високих,
Що зміст їх в кожнім серці спалахне
Співмірний і твоїм нестримним крокам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2025
автор: Рясна Морва