Твоїми руками прикриюсь від страху,
Немовби сховаюсь у зливу під дахом
З'єднаюсь з думками і ніжно з душею,
А смуток і розпач лишу за межею.
Теплом і любов'ю твоєю зігріюсь,
Втілю у життєвість ту радісну мрію,
Пташиною стрімко злечу до сузір'я,
А потім щаслива вернусь на подвір'я.
І спокій із миром - оце справжнє щастя,
Немов подружились споріднені браття,
Фортецею стали, як мила родина,
Відчути ці блага лиш може людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик