Москва впаде,
Вона таки впаде –
Світ не простить їй варварства такого.
Настане день.
Той історичний день,
Після якого їй не встать ніколи.
Москва – це кат,
Повторюю стократ,
Бо дії небезпечні її всюди.
Їй не звикать
Мерзоті потакать,
Тож, де вона, страждають добрі люди.
Впаде Москва,
Це вироку слова,
Що апеляціям не піддається,
В майбунє шлях
Він двері відкрива –
Й цьому радіє українське серце.
Москва – це біль,
Той нескінченний біль,
Яким вона народи наділяє.
Собі ж рабів
Завжди шука рабів –
Об Україну зуби поламає.
Москва впаде,
Про це вже світ гуде,
Піднятись їй завадить Україна.
Свій мур зведе,
Яких нема ніде,
Й росія перетвориться в руїну.
2.01.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: Ганна Верес