Стоїк

Ламали  мій  дух  об  коліно,
Доносом  сумління  шмагали,
А  я  був  по-справжньому  вільним,  
Хоч  клацали  зуби  шакалів.

Я  клав  до  найменших  вібрацій
Життя  своє  власне  на  плаху.
Був  стоїком,  ним  і  зостався,  ¬–
Хижак,  що  не  відає  стра́ху.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: Оксана Дністран