Хтось закликає веселитись,
Бо ж нині свято Водосвя́ття,
Благими краплями скріпившись,
Пізнать Всевишнього сприйня́ття,
Очистить душу й тіло грішне.
Хтось у зажурі, помолитись,
Відкриє серце в сніжну повінь,
Йде до джерел, води напитись,
А по дорозі слова – сповідь,
Як усвідомлення помилок.
Думки тривожні, не весняні,
Жага прозріти в своїй брехні,
Щоб зникла десь, як роси ранні,
Чи загубилась у сірій млі,
І врешті – решт стерлась у мольбі.
Нинішній ранок - мрійний спокій,
Бажання зцілитись водою,
Думки метеликами в простір,
Небес сягнути та й з тобою,
Про мир і щастя попросити.
Щоб світлі сни, кольори райдуг,
Ніби пробудження, від війни,
Позбутись смутку, недуг, жа́ху,
Та й повернулись доньки, сини,
Живі й здорові веселились…
За короваєм, на весіллях,
Ну, як колись, після зимніх свят.
06.01.2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: Ніна Незламна