Чи заснули у лісі зозулі?
Вітер стелить снігів килими.
Із зозулями бабця поснули,
в неї ноги болять від зими.
Скільки зим переходжує зиму
у хустині, яка на пуху?
Та зі мною вона неділиме
рівно ділить у негідь таку.
– На, онуче, цукерку від зайця,
ще на ґанку не вичахнув слід…
– Гей вуханю! Скоріше вертайся,
принеси мені щось на обід.
Придивлявся крізь квіти холодні,
які скипень лишив на вікні,
бо цікаво було, що сьогодні
принесло зайченятко мені.
06.01.25р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: Микола Соболь