А я не знав що обіймаю
я не помітив навіть це
ми довго наче розмовляли
і очі так пекли мене
і краплі крові від проколів
на сонці інший мають колір
твої шипи в мені без болю
моя душа давно з тобою
а я не знав що обіймаю
красиву квітку та шипи
я не помітив притуляю
я до відкритої души
я ти шипами в абордажі
покрила серце все моє
тепер при кожному диханні
я відчуваю так твоє
я відчуваю твою смуту
я відчуваю твій біль
і я притишу в світі тишу
щоб обійняти без шипів
а я не знав що обіймаю
я не помітив навіть це
і що до себе притуляю
і що не боляче тепер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: Андрій Листопад