Чому ж ти згорі́ла. Ти ж зі́рка. Такі в небеса́х не горя́ть.
Ти мо́же аж на́дто люби́ла. Такі́ мов на кри́лах летя́ть.
Ти мо́же самотня у па́рку. Там ві́тер на о́сінь чека́в.
А може хтось ку́рить цига́рку. Во́станнє про тебе мовча́в.
А мо́же хтось дуже важли́вий тобі́ все в листі́ написа́в.
І пісню чудо́ву слова́ми у му́зику по́спіхом склав.
А потім пішо́в. Оберну́вся. Ні він нікуди́ не втіка́в.
Його в тебе мі́сяць осі́нній усу́переч во́лі забра́в.
Сиди́ш в тому парку і пла́чеш, де він тобі ві́рші чита́в.
Ти на́віть можли́во не ба́чиш - він тут зо́всім по́руч стоя́в.
І знову читав тобі вірші. І знову рапто́во мовча́в.
То вітер наші́птував злі́сно, що він його до́лю вже склав.
Ти завтра вихо́диш на сце́ну. Ти будеш співа́ти пісні́.
Одна з них та са́ма, оста́ння, що не загуби́́лась в листі.
Та пісня про ве́чір, про о́сінь, про стру́ни, що рву́ться в руці́,
Ти тільки дода́ла для ри́ми, що в часу порвались кінці́ …
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2025
автор: Дружня рука