Присвята з нагоди 80-річного Ювілею
Її ім’я звучить: Марія!
І їй уже - 80!
Важлива це - в житті подія,
До неї вів життєвий шлях.
А шлях цей був таким тернистим,
Були і розпачі, й жалі,
Були миттєвості барвисті,
Тут, в Андріяшівці-селі.
У цім селі в цей світ прийшла
І всі роки у нім жила.
У Антоніни і Андрія
Дітей аж п’ятеро в сім’ї:
Єдина донечка Марія
І четверо було синів:
Маленький Коля, потім Ваня,
Вони - як тато їх Андрій,
За ними Льоня і Володя –
Жили всі дружно у сім’ї.
Батьки хатину будували,
Ростили діток, доглядали.
Помалу діти підростали
Й немовби птахи із кубла,
Всі по одному вирушали
Туди, де доля повела.
Не стало Колі.. Ваня й Льоня
Поча́ли жити у містах,
Марія й менший брат Володя
Не покидали вже села.
Помер так рано їхній тато,
Й зосталась в хаті з дітьми мати.
Час йшов.. Завдячуючи долі,
Марія стала на рушник.
Її обранець –Анатолій,
Чудовий, добрий чоловік.
Безмежно він кохав дружину,
Без неї жити вже не міг.
Свою створили тут родину
Й жили всі дружно стільки літ.
І свій будинок будували,
Й маленьких діток доглядали.
А діток у сім’ї – чотири:
Синок найстарший в них - Сергій,
Олегом – другого назвали,
Донька́ Валюша і Андрій.
Як мама з татом на роботі,
То діти з бабцею були.
Отак у клопотах й турботах
Всі дні тихесенько пливли.
Онуки слухали бабусю
Й чекали з хмелю ще матусю.
Допомагав і брат Володя,
Також водився із дітьми,
По будівництву і в городі,
Та дружно разом всі жили.
Була ланковою Марія
І працювала у хмелю,
А Толя - тракторист, тож сіє
Чи ралить зранку вже ріллю.
Тож дружно будували хату:
Простору, світлу і багату.
Тихенько діти підростали
І вирушали із гнізда.
Бабусі й тата їх не стало…
Проте біда не йде одна.
Не стало в мами брата Льоні.
За ним помер і брат Іван,
Такі, мабуть, вже примхи долі:
Лиш з одним братом вже вона.
Нема також і двох онуків:
Даринки-внучки й внука Колі.
Та недалеко живуть діти,
Й онуки рідні, дорогі.
Здавалось, щоб іще хотіти,
Адже провідують її.
Приходять внуки: Віталій, Вася,
Саша, Вероніка і Максим,
З Бердичева ще внучка Настя,
І Діма, й Катя його з ним.
І всі провідують бабусю,
Бо їх батьків вона – матуся.
Сьогодні всі зібрались в хаті,
Адже в бабусі Ювілей,
Щоб усім разом привітати
У цей святковий зимний день.
Тож дружно ми її вітаєм,
Й ллються тости за столом,
Шампанське бризками хай грає
Й несеться пісня над селом.
Бажаєм радості і втіхи,
Дитячих усмішок і сміху.
Але найперше - це здоров’я,
Щоби лило́сь до Вас у дім,
Щоби ним чаша була повна,
І щоб хватило геть усім.
Щоб тепле сонечко всміхалось,
І дні щоб світлими були,
Пісень птахи в садку співали,
І Ви щасливою були,
Щоби ніщо Вас не боліло,
А Ви ще бігали б й ходили.
Хай Мати Божа захищає
І Многа літ Вам добавляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2025
автор: Ольга Калина