Як ти солдате, в зимову негоду?
Чи у бою не згубив часу лік?
Мабуть, не просто в холодну погоду
У бліндажі зустрічать Новий рік?
Що тебе тішить в далекому краї?
Може додому короткий дзвінок?
Дронів, можливо, керовані зграї,
Що рознесуть не один «казанок»?
Хочеться, щоб там де ти - було тихо,
Преорітети щоб мав у бою,
Хай розвертає оглоблі все лихо,
Йде на завжди в «необ’ятну» свою.
Щоб з Перемогою швидше додому,
Там же чекає родина, сім’я.
Рідне маля прожене твою втому,
Що вже навчилось казати ім’я.
Як ти солдате? Вже витримав стільки,
Як наші предки діди-козаки,
Ми тут свої, не відірвані з гілки,
Тільки своє захищаєм віки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2025
автор: Інна Рубан-Оленіч