Є блогери, люди прості й журналісти,
Правдиво що сміють про все розповісти.
Не "локшину вішать" й мольфарів з Карпат,
Дурниці чужі на весь світ цитувать.
Бутусови є, але є і дордони,
Що вибачте брешуть, бо просто г.ндони.
Учора сказав він, не згасне річниця,
Війна в Україні раптово скінчиться.
Сьогодні теж вголос, помилився, буває,
Не грішних на світі ну геть не буває.
І далі тороче, брехню його слухать,
То нею собі покалічити вуха.
Для нього вона - Україна не Мати,
А просто майданчик, де є заробляти.
Спитайте у нього де син твій , онуки,
Тоді зрозумієш, слова його - звуки.
Ще вчора дурним пірамідки втикав,
Сьогодні для них вже книжки написав.
А люди що втратили рідних та й близькі,
Такому повірять й поклони бють низькі.
І він не один, таких в нас багато,
Для когось війна, а для них це лиш свято.
Є дві України - одна кровоточить,
А друга - брехню під ці вибухи строчить.
Скажіть мені Люди коли цю дордонію,
Прихопить здорова й цілюща Агонія.
В. Небайдужий.
Січень 2025р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2025
автор: Небайдужий