Кактус

 В  одному  місті,  в  одній  квартирі  жила  сім'я  –  бабуся  Парасковія,  її  дочка  Світлана  із  чоловіком  та  онук  Максим.
 Жили  вони  поживали,  роки  йшли,  виникали  в  житті  питання  у  сім'ї  –  чи  то  віддавати  онука  в  садок  чи  ні,  до  якої  школи  онуку  піти  вчитися,  до  якого  вузу  онуку  вступати  й  інші,  і  завжди  вирішальне  слово  мала  бабуся,  що  злило  і  тестя,    та  і    дочку.
 Коли  бабусі  було  77,  а  онукові  22  роки,  то  бабуся    злягла.  Покликала  вона  онука  до  себе  в  кімнату  і  каже
 -  Максимчику,  скоро  я  помру.  Матеріальні  цінності  я  заповідаю  твоїй  мамі,  а  тобі  залишу  цінніше  -  ось  той  кругленький  кактус,  глянь  на  нього.
 У  бабусі  на  підвіконні  було  багато  кактусів,  але  Максим  одразу  зрозумів  про  який    каже  бабуся,  бо  виразно  побачив  на  кактусі  голками  написане  слово  -  "онук".
 -  Так  -  говорила  бабуся  -  це  кактус  сам  вибрав  тебе  і  вказав  мені  про  це.  Коли  ти  народився  то  цей  кактус,  в  один  час,  захворів,  голки  на  ньому  раптом  стали  сухими,  хоча  основа  залишалася  зеленою.  Я  акуратно  обрізала  голки  на  кактусі  ножицями  і  зверху  полила  кактус  і  наступного  дня  побачила  слово  з  чотирьох  літер  складене  голками  на  ожилому    кактусі,  дві  літери  зверху  і  під  ними  дві  літери,  і  це  слово  було  -  спас.  Це  кактус  і  подякував  мені,  сказав  спасибі    і  дав  мені  знак,  що  він  чарівний.  Коли  тобі  виповнилося  3  роки,  то  твої  батьки  вирішували,  віддавати  тебе  в  садочок  чи  ні,  і  я  про  це  думала  і  якось    у  кактуса    знову  засохли    голочки,  а  коли  я  його  полила  зверху  водою,  перед  тим  зрізавши  голки,  то  незабаром  кактус  голками  написав  -  =дім=,  і  я  зрозуміла,  що  краще  тебе  в  садок  не  віддавати,  а  ростити  вдома.  Але  коли  тобі  виповнилося  5  років,  то  кактус    голками  зробив  напис  -  =  садо  =,  дві  літери  зверху  і  дві  знизу,  і  я  наполягла,  щоб  тебе  віддали  в  садок.  Так  само  було  і  зі  школою,  коли  батьки  вирішували,  в  яку  тобі  піти  вчитися.  Вони  більше  хотіли  віддати  тебе  до  36-ї  школи,  але  я  наполягла,  що  тобі  потрібно  вчитися  в  77-ій,  тому  що  кактус  зробив  напис  голками  -  =77=.  Зі  мною  твої  батьки  часто  лаються,  тому  що  я  наполегливо  чогось  бажаю,  що  стосується  тебе  і  прямо  вимагаю,  щоб  було  так,  як  я  сказала,  а  не  інакше.  Але  ж  у  житті  у  тебе  було  все  нормально,  адже  кактус  підказував  правильно.  Кактус  ніколи  мене  не  підводив.  Коли  в  мене  виникало  якесь  питання  і  я  мучилася  в  пошуках  правильної  відповіді,  то  кактус  таки  підказував  мені  з  4-х  букв,  дві  зверху  і  дві  знизу.  Так  і  у  виборі  твоєї  нареченої  було  -  кактус  написав  голками  =  Людм  =  і  я  зрозуміла,  що  з  цією  дівчиною  у  вас  все  буде  добре.  Так  воно  і  є,  чому  я  дуже  рада.
 Я  захворіла  внучок  і  не  знаю  скільки  мені  залишилося,  але  кактус  написав  голками    =дочк=  ,  коли  я  думала  кому  передати  квартиру  у  спадок,  а  коли  я  думала,  кому  розповісти  про  цей  диво-  кактус  то  з'явився  напис  =  онук=.
 Доглядай  онучок  за  моїми  кактусами,  а  щодо  чарівного,  роби  як  я,  і  він,  я  впевнена,  допоможе  тобі  знаходити  відповіді  на  питання,  які  важко  вирішити.
 Максим    не  міг  не  повірити  словам  бабусі,  та  й  напис    =  онук=    він    бачив.  Він  обійняв  бабусю  і  сказав
 -  І  не  знаю  як  тобі  дякувати  ,  люба    бабусю.
 Бабуся  поцілувала  онука  і  сказала
 -  Іди  займайся  своїми  справами,  а  я  відпочиватиму,  і  побуду  наодинці  зі  своїми  думками.
 Максим  вийшов  із  кімнати,  а  наступного  дня  бабуся  вказавши  на  чарівний  кактус,  сказала  –  Дивись.
 Максим  побачив,  що  на  кактусі  з'явилися  квіточки.      

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2025
автор: artur gladysh