«Хіба це йде не третя світова
На землях найбагатших українських? –
Мій мозок викарбовує слова, –
Не однієї ж тут країни військо.
Зійшлися сили тут добра і зла,
Де на кону – життя стоїть людини,
Гадюкою росія заповзла,
Чекала таки слушної години.
Все підкоривши волі роковій,
Міста і села без жалю стирає –
Будує «мир» свій на людській крові,
Їй темні сили світу помагають.
Щодень, щоніч сирен у нас виття,
Для них – ні свят, ні вихідних немає,
У когось під загрозою життя,
Комусь безжально доленьку ламає.
І все ж це Третя світова війна
Під Каїна гучні аплодисменти,
Тож ні для кого це не таїна,
Що гинуь люди з різних континентів».
31.12.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2025
автор: Ганна Верес