вертикальні глянцеві площини
з матрицями вицвілих облич
забуття своє не возвелич
божий бич що луснув у зачині
помирає сонною луною
<
в стрій ставати чи тікати рою
бути чи забути дику суть
іскри спазмів бігають корою
тим хто ще у грі, бо поза грою
сумніви голодні душі ссуть
<
сутінки густіші магми ночі
бляклих сигнатур першохаос
по роздертих мап брудному клоччі
ліній злами / виходи з оточень
танці з тінню / рації гіпноз_
<
викривлений простір варіантів
зводиться до крайнього бінару
вибух плавить віск крила ікару
дзвони лаври / впертий бій курантів
в безвість розбрідаються отари_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2025
автор: Ки Ба 1