«Як наше -- непокірні…»

***

Ох..,

Непокірний  я  --

Так..!

Непокірний..!

Тим  --  хто  брехнею,

Опутує  Світ,

Бо

Я  навчений,  змалку  --

Бідою,

Як  правдою

Жити,

Щоб  змінити  духовного  Світу

Політ  --

У  ту,  думки,  живої,

Як  Всесвіту  ціль  --

Далечінь  життя,

У  собі  --

Достойністю,

Щоби  кожен,  із  нас,

Зрозумів  суть  розумінь  пізнання,

Де,  у  всій  протилежності  --

Не  зациклюйся  ти

Ніколи  й  ніяк,

А  мостами,  збудованими

Чесністю  --

Продовжуй,  та  іншим  допомагай,

Пізнавати  цей  шлях,

Що  нас  гонить,  по  мінному

Полю  --

Лиш  в  один  кінець,

Пізнання  --

До  самого  кінця

І..,

Коли  перейдемо,  собою,

Нерозумінь  Волю,

Що  дає  нам  світло  розуму

У  святе  Воскресіння

Свого  буття,

Я  скажу  Вам  всім  :

Дякую..,

Щиро  дякую,  друзі-брати-сестри,

Мої,

Що  зміг  бути  з  Вами,

А  ви  всі  зі  мною,

Дружбою  самопожертви  --

До  серця  кінця,

Бо...

Непокірні  ми  в  цілях  пізнання    

Саморозвитку

Духу,

Де  святим,  не  будем  --

Попирати  святе,

Що  зродилося,  з  нами  --

У  втіху,

Як  діти..,

Як  ми..,

Як  наше  коротке,  

У  Господа  мудрості  --

Випробування  життя...
_____________________________
02.01.2025;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2025
автор: MAX-SABAREN