В цілому місті лиш одне вікно -
Хтось не забув про місячну гірлянду,
Поснули інші, і щасливі сном,
Прогнали мрій далеких канонаду …
Потріскують дрова в старій печі,
І двійко діток закрутилося у ковдру,
Від щастя заховаю ці ключі,
Не скажу й слова злого про погоду.
В цілому місті лиш одне вікно,
На ньому Миколай і ангелята,
І ти вже знаєш на всі сто, яке добро,
І як його між люди розпізнати …
Кожні обійми мов останні у житті,
І привітання наче на глибоку осінь,
І все застило в цьому відчутті,
Було учора, залишилось досі …
На вікнах вже немає більше скла,
Сніг щедро вкрив усю долівку,
Сюди вже докотилася війна,
І так в цілому місті під копірку …
У тихий рай вривається війна
І відбирає навіть найдорожче,
Чому у цьому світі стільки зла,
Вже навіть вітер у дрота́х шепоче
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2025
автор: Дружня рука