Ну от, саме час написати чудовий вірш
Про те, що людина пішла і не прийде більш,
Про те, як синиці скрашають грудневий фон,
Про зимні прогулянки і мовчазний телефон,
Про фатум і волю, про те, хто із двох вартніш,
Про щастя і розкіш із передріздвяних афіш,
Про сніг, що під кроками грає, немов віртуоз,
Про душу поета, про сонце і про мороз.
Та хто ж його спинить, щоб гаяти не надарма,
Цей час вільноплинний, допоки ще є зима,
Допоки озимі не просять турботи рук,
Допоки у вуха доноситься Божий згук?
Та хто ж ним уразиться в поспіху мрій і справ,
Цим зникненням з серця людини, котру обрав,
Цим ранком ярки́м, що синиці – грудневий щем,
Цим обраним часом для віршів і цим віршем?
05.12.2019
Фон – Л.Бетховен. Соната 14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2024
автор: Гриць Янківська