Йшла наліво, вже направо,
Озирнулася навкруги,
Ти красуня, маєш право,
Виграють… сніжні береги.
Крок за кроком так сміливо,
Сипле сніг, вже й підморгнула,
Ніби в казці, справжнє диво,
В дзеркалах, річка заснула.
Поле й степ під блиском срібла,
Всі дерева златом сяють,
Повелася досить гідно,
Ледь іскрять- зорі вітають.
Ліс приборканий, в спідниці,
Десь по пояс, десь по груди,
Зима рада, веселиться,
Розсипає ізумруди.
Височать сухенькі трави
Із морозом у обіймах,
У сапфіри, роси вбрані,
Загубились у снах зимніх.
Серед ночі завітала,
Заясніло все довкола,
Ще й припудрить поспішала,
Велич гори і роздоли…
Вкрилась пухом лебединим,
Снить земля, відпочить в змозі,
Всім здається день щасливим,
Без сирен, відбій тривозі.
Хай відійдуть дні мінливі,
Збереже… зимонька красу,
А синички шанобливі,
Душевний спокій принесуть.
***
З Новим роком, шановні друзі!
Не втрачаймо віри в майбуття!
Я бажаю Вам миру, здоров’я!
Тепла, світла і творчого завзяття!
Хай збуваються ваші плани і мрії!
30.12.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2024
автор: Ніна Незламна