© ЗИМОВИЙ ВЕЧІР
Пізній вечір зимове - казковий.
Світло спить у міських ліхтарях.
Перший сніг майже блідо-бузковий,
Грає сяйвом у милих очах.
Показати зима вельми прагне,
Чарівний свій дизайнерський дар,
Сніг слухняний майстерно одягне,
Дах, дерева, машини, бульвар...
Мовчки сядемо біля каміна,
Заметіль хай вирує навкруг,
Нам серця гріє навіть краплина
Почуттів світлих, рідненький друг.
Мені затишно, любо і мило.
Притуляюсь до мужніх долонь,
Мов, тепло того дотику, змило,
Сивину краю осені скронь.
Тане вогник від свічки димовий,
Гаснуть тіні, й таке відчуття,
Ніби просить цей вечір зимовий:
“Боже, дай їм щасливе життя! ”
© Борис Мамін,
19.12. 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2024
автор: Борис Мамін