Який солодкий пізній виноград,
як перший поцілунок у надвечір,
коли ще втома не лягла на плечі
і не бентежить небо зорепад,
між ліхтарями казиться завія
і повня у міжхмар’ї тьмяно тліє
освітлюючи геть спустілий сад
і цей солодкий, пізній виноград.
29.12.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2024
автор: Микола Соболь