Special thanks to Kostya Pronkevich
for his quotation that gave me inspiration
for writing this poem))
Разом давай підпалим рай!!!
Бо жити стало там нестерпно!
Я за тобой піду, знай,
Куди завгодно, навіть в пекло!
Давай зруйнуєм небеса,
Щоб вони світло не ховали.
Пробачить янголів сльоза,
Коли з тобою рай ми спалим!
Давай розіб'ємо замки,
Що нас замкнули у в'язниці.
Нехай пустельні всі піски
Наші сховають таємниці.
Давай і пекло підірвем,
Щоб знов настав всесвітній безлад,
Й з цілющим першим ми дощем
Навіки разом в вічність щезнем...
8.11.08, 23:31
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102942
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.11.2008
автор: L@Na_Si4Ko