Заходить днина… що за вікном надворі?
Усе довкола, немов у навівсонні,
Думкам так важко, гуляли, ще від ночі,
Душа і серце, приємних деньків хоче.
Небо затьмарене, примруживши очі,
А ніби нехотя, сльозину вниз скотить,
Чи то здається, бо ж досить навкіс летить,
Думки тривожні, знову розбудить. За мить.
Жага з натхненням, полетіти до хмарин,
Щоби відчути всі досягнення пташин,
Там мати волю та знищити завісу,
Відкрити двері до найкращого світу.
Щоб гарний настрій, до сонця, як зернині,
Що проросте на полях України,
І об’єднались сім’ї, зв’язки родинні,
Земне життя людини - найвища цінність!
Треба позбутись пітьми, припинить вІйни,
Не втратьмо віри, у розквіті країни!
Тож хай колядки, різдвяні линуть всюди!
Рік двадцять п’ятий -подарує МИР людям!
26.12.2024 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2024
автор: Ніна Незламна