[b]Отямся, світе!!!! В тебе на очах
Терзає ворог землю України.
І майже всюди, в селах і містах
Він залишає вирви і руїни…
Отямся, світе! Ти чому мовчиш,
Бо не болить і…не твоє це горе?
Глянь, Україна в полум’ї кострищ
І сліз людських вже невичерпне море.
Отямся, світе! Врешті щось зроби,
Бандит один, а вас же так багато.
В нас гинуть хлопці… хлопці, як дуби,
Бо їм належить неньку захищати.
Отямся, світе! В орків лють страшна,
Не шкода їм ні люду, ні планети.
Для них убивства - лиш звичайна гра
Забава в ній – шахеди і ракети.
Отямся, світе!!! З нами стань у стрій,
Бо сторонитись – це ж бо гріх від Бога.
Ми за життя ведемо смертний бій.
…Нам вкрай потрібна світу допомога !
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2024
автор: Любов Іванова