Буває так, що смуток сили набирає –
самотність і несправедливість розриває;
здається, що окрім тебе нікого немає
і ніхто про тебе не згадає...
Але ти не сумуй і тугу щосили відганяй –
твоє життя то є твій маленький рай –
там ти свої правила сміливо малюй,
а якщо хочеш навіть трішки махлюй!
Запам'ятай – ти не сама і ніколи не була –
в тебе є твоя сім’я, що чекає де б не була
і хтось для кого ти є сенс і ціле життя;
навіть якщо зараз навколо війна...
Маленька, мила, єдина ти тільки не сумуй,
а краще сміливо посміхнись і сум вгамуй,
щоб для всіх серед ночі сонце засіяло –
твоє світло створінь ночі порозганяло!
Пройде час і чудовиськ у світі не стане –
закінчиться війна і весна нарешті настане;
навколо життя вже трішки забуте повстане
а смуток й неспокій остаточно зів’яне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2024
автор: VictoR